жовчний

-а, -е.

1) Прикм. до жовч 1).

2) перен. Який любить досаждати, неприємно вражати словами; злостивий. || Який виражає недовіру, ворожість, роздратованість, злобу.

••

Жо́вчний міху́р — порожнистий орган травної системи, в якому відбувається накопичення жовчі, підвищення її концентрації та з якого періодично відбувається надходження жовчі в загальну жовчну протоку та дванадцятипалу кишку.

Жо́вчний шламм — патологічне утворення, що виникає в просвіті загальної жовчної протоки при її запаленні; складається зі злущеного епітелію, мікроорганізмів та фібрину.

Жо́вчні прото́ки — система проток, які відводять жовч із печінки і жовчного міхура у дванадцятипалу кишку.